Сонце вже лягає трохи відпочинуть.
Буде воно спати в небі до весни.
Дерева, квіти, трави – всі повільно гинуть,
Не знають чи прокинуться навесні вони.

Ліниво вітер віє на березу дивну,
Ненароком зачепивши лиш один листок.
Людство все плекає думку дуже хибну,
Бо життя – не вічність, а один деньок.

Золотий листок берези падає додолу.
Дотик цей останній – життя ж бо перелом.
Так йому хотілось швидше вже на волю…
Не розумів, що смерті каже він: “ Шолом ” .

Висів би на березі, радував би око;
Вітер дмухнув тихо, гілка верть і верть.
Мабуть, почувався дуже одиноко,
Що життя прекрасне проміняв на смерть.

Можливо, цей листочок великий фаталіст,
Можливо, цей листок був не такий як всі.
Можливо, його доля якийсь натураліст,
А він розставив тихо усі крапки над “ і ”

курва..сраний конь! (с) Іванна Василівна)

А хрін їм в сраку! (с) бамбук)

В тебе є стоячі мандаринки?) (c) Хабла)

То шо мені тепер пляцком впасти?! (c) бамбук)

Пізди-пізди..тобі ше не довго лишилось..) (с) Марія)

Тіпун тобі на пісюн! (с) Віка)

Боооже,бульбашка,ти шо не любиш плов?! Та тебе треба на кіл посадити! (с) Mystery History)

До сраки така срака!. (с) мама)

Cпік юкрейн ор дай (c) Петриків)

Та їбала я тих пацанів ковзанами в сраку! (с) Мартинка)

вам то смішно,а в мене цицька болить! (с) Пінгвінчик

- ти моє мале поросятко).
- а ти моя свиноматка.. (с) мама і я).

О,мій будьоновський жеребець!.. (с) я.

Пес Дець. Забавний такий песик, що підкрадається непомітно (с) Юля Айросміт)

А ти видів як вітер корову друлєв?) (с) я

Жри акварель,стругай веселкою! (с) Віка)))

Тудудудут’туду!!..
Супер-Му на підході!…..)))))))))))) (с) Я

Ти гумовий нацюцюрник!! (с) Марія)

Ти би ше роги собі причіпила!!!!!.. (с) Мама

Малишка,ти как вспишка! (с) бамбук)

Тарас-Тарас,дай хоть раз…))))) (с) Вова

А ви можете пробити мені диру? (c) Марта

Йду подивлюсь під клєтку,як випускники стругають (с) Качка) [01.09]

Дайте мені закурити,бо я така голодна,шо немаю де заночувати) (с) я хD

-Просто твій рівень айсік’ю однозначно нижчий мого! поняв?!))
-Айк’ю,дура! xD (с) я і мій брат)

-Які гриби?
-З довгими паличками і великими шляпками!) (с) мама і я)

Карочє,хто з нас дємбєль,а хто дєдушка?? (c) я

Вона шо хотіла розвести мене на печеньки??!! (с) Пінгвінчик)

Піздуєм за руку…вмєстє…в падприжку…пад атрижку (с) Вікторія Хісторівна))

Курви сину з магазину! (с) Андрійко))

Я не хвора!!Мене внатурі переслідує та муха!! (с) я))

То не срач! то творчий безпорядок!! (с) я)

Неужели мне одному интересно,срёт ли котопес вообще?? (с) ціплятко)

-Яким мені краще лаком сьогодні намалювати нігті :
рожевим,рожевим,рожевим-рожевим чи рожевим?)
-Емм..нуу..думаю,шо рожевим!)
-Чудовий вибір!))))) (с) Я і Хабла-хабла)

В чорно-білих буднях живуть маріонетки.
І жодної різниці – блондинки чи брюнетки.
Асфальт траси мокрий сумує за машиною,
Лежить холодний пазл, розсипаний дитиною.

Свічка, троянда, кришталевий бокал…
Він вже пішов, залишилась одна.
Скло у повітрі заблищало таки,
Мрія тендітна тепер лиш шматки.

Помста і смерть, справедливість і казка.
У неї всі лаври, у нього – поразка.
Гріх вже не спокутаєш тисячами прощ…
Тільки сум найближчий друг списує на дощ…

Холодний протяг із відчиненої квартирки черкнувся об її тіло холодною змією. Тютюновий дим маленькими клубочками вільно витав у кімнаті, виходячи із її блідих вуст. Вона чекає. Чого? Ніхто не знає, але вона все одно чекає. Ще хвилина і почувся сумний звук гітари, що ще вчора була залита пивом і зараз рука прилипає до неї. Спокійна пісня тихо відбивається від бетонних стін і летить. Кому вона потрібна? Хто її зрозуміє? Кімната порожня, тільки з підвіконня долинають звуки і летять клубки диму…

Вона чекає. Її серце б’ється так швидко, що здається зараз відірветься, впаде і розіб’ється. Душа її пуста. Вона вигнала звідти всіх. Чому? Бо кожен намагався взяти звідти камінчик на пам’ять і архітектурний шедевр розвалився. Ніби нічого, а так багато забрали… Її думки змішались із тютюновим димом і вже безладними звуками гітари. Вона чекає на його відповідь. Її мрії про рай поступово перетворюються в реальність, в пекло…

Краплі дощу безрезультатно намагаються достукатись до неї. Але вона не зважає. Від раптово звуку телефону вона здригнулась, їй раптом стало холодно. SMS , відповідь… Вона так чекала цього. Її обличчя потеплішало і з’явилась посмішка. Перша посмішка за останні 3 дні! Вона швидко вхопила телефон і … зупинилась. А що як там не та відповідь, що як там кінець? Оптимістка, що жила у ній багато років, пішла, не знайшовши спільної мови із реалісткою. НІ! Там ТА відповідь, та після якої все добре. Вона несміливо натиснула кнопку «Перегл.» і телефон видав загрозливий короткий звук. Букви в її очах мішались, серце билося все сильніше, в голові звучить якась незнайома божевільна пісня і … Раптом все припинилось. Вона осмислила його відповідь, осмислила ці три слова: «Вибач і прощай». Кілька хвилин якоїсь пустоти, темряви, невагомості… Її руки почали тремтіти, думки мішались, грала все та ж пісня… Вона не може вимовити ні слова, таке відчуття ніби голосові зв’язки обірвались від німого крику душі, все обірвалось… Але ні, вона не плаче… Не тому, що ніц не відчуває, тому, що в неї надто мало сліз, щоб обмити всі рани…Гітара повільно вислизнула з її рук і боляче вдарилась об підлогу. Її стало душно і вона відчинила вікно. Те, що вона побачила за ним дуже її здивувало. Місто, яке вона ненавиділа кілька хвилин тому, зараз здається таким прекрасним. Вона закохалась у мокре, сіре, зле місто і не відчула як її телефон, граючи улюблену пісню, полетів донизу. Ще секунда – і від чорного NOKIA залишилась лиш маленька купка брухту. Телефон волав не просто так – до неї телефонували, а вона так і не дізнається , що то був він… Він дзвонив вибачитись за свою помилку, за те SMS , дзвонив, щоб сказати, що любить…

Холодний вітер злобно куйовдив її волосся. Вона відчула як за спиною виросли крила… В голові кадрами із кінофільму проходило життя і згадувалась улюблена музика. Вона вже не відрізняє реальності і фантазії… «Відлітай – твоя сила в твоїх крилах»,- пронеслось в голові… Вона полетіла…

Всю ніч холодні північні вітри заморожували кожен куточок її кімнати… На скляних рамках із веселими фото з’явилась роса… З-під вікна долинає гітарний «Реквієм», якого грає чиясь невидима рука…

Як ффарби яскраві у сірі картини ,
Друг додає щасливі хвилини.
Листя літає – за вікнами осінь
Сум з голови друзі виносять.

Ми дуже різні – нехай буде так
Кожен із нас ріальний чувак.
У когось лиш тиждень, у когось – НЕДЕЛЯ,
Хтось слухає rock , хтось – Борю Апрєля.

Фізичний закон діє у групі –
Лиш протилежності держаться купи.
Хоча й ідентичні непогано живуть…
Вже знаєш про кого пишу я, мабуть.

Які є 5 букв, що друзів з ’ єднали?

Звичайно, всі КРОКС відразу вгадали.
Не сперечайтесь чи захід, чи west .
Скажу дуже просто – you are the best !!!=)

але мені не 11.

Мої кращі друзі зайняті чимось більш важливим ніж я.

-Я люблю тебе
-Це пройде.

Якби від наркотиків і сигарет не псувалась шкіра і печінка,я б хуячила зранку до вечора і з вечора до ранку. Так що причина в моєму утриманні зовсім не в моральному прозрінні.

Напевно мене можна назвати залежною.
Тільки от наркотик названий твоїм ім’ям,носить твоє прізвище і дістається меіні в дуже маленьких дозах.

Захожу до тебе на сторінку,бачу дівчат,які пишуть на твоїй стіні і число імен якими я ніколи не назву свою дочку збільшується.

Я дуже хочу шоб він випадково назвав її моїм ім’ям,і вона крикнула : “Хто ця сука?!”

Michael Jackson - you are not alone

Це важко.Кожен день крім колготок натягати посмішку.

Мені похуй на людей,яким похуй на мене

Якшо кажуть,шо потрібно вчитись на своїх помилках,то він-моя найкраща помилка.Він самий яскравий і самий улюблений провал.

Якби мені хотілось чогось простого,то я б полюбила олівець.ясно?

Такі як я стають рок-зірками,божевільними художниками,працівниками моргу,та ніяк не коханими дівчатами!

Страждаю періодичними приступами істерики,депресії,параної і надлишку емоцій,та в цілому досить адекватна та майже щаслива.

Молодці. Давайте-давайте..видаляйте мої коменти,мої відповіді,мої судження.. Не дай Бог хтось побачить,правда.? Ви просто жалюгідні.. Жалюгідні маленькі істоти,які бояться почути правду.

“любов-любов..” – страдаєте якоюсь хуйньою. шо блін робити більше нема шо , любити когось.. маєте друзів,от їх і любіть.

Друга половинка є тільки в таблетки, мозку і жопи! Я народилась цілою.

чому б вам не бути просто собою? не повторювати чужі фрази,не копіювати чиюсь поведінку,не красти ідеї для фоток.. ви не особистість,ви ксерокопії.

- я тебе люблю.
- шо дотепер ??..
- назавжди..

Ви всі такі пиздаті,шо скоро перетворитесь в пізду!

Це дуже погано,коли людина,яку ти любиш тебе розлюбила.
Та ще гірше,коли людина,яку ти любиш охуїла.

Не вийдеш бо холодно?.
Холодно не на вулиці,холодно в тебе в серці!

Нам просто потрібний черговий привід постраждати. черговий красивий покидьок, який, звичайно, розтопче наше серце. чергова причина істерик, порожніх сигаретних пачок. чергові мінус 3 кг на нервовому грунті.  ніхуя це не любов.  нам просто необхідний який-небудь хлопчик-піздєц, який стане чудовим виправданням чергової пляшки мартіні.  адже “з горя” звучить куди романтичніше, ніж “запій”.